Судовий збір та його оподаткування: основні моменти для бухгалтера
Закон України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 р. визначає основні правила щодо судового збору: його правові засади, платників, об'єкти, ставки, порядок сплати, а також звільнення від сплати та можливість повернення збору. За ст. 1 цього закону, судовий збір — це платіж, який стягується за подання заяв та скарг до суду, видачу судових документів, а також у разі винесення окремих судових рішень, згаданих у цьому законі. Судовий збір є частиною судових витрат.
Відповідно до п. 1 ст. 133 ЦКУ, судові витрати включають як судовий збір, так і витрати, пов'язані з розглядом справи. Згідно з розд. IV ПКУ, об'єктом оподаткування фізичних осіб-резидентів є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, а перелік доходів, які не підлягають оподаткуванню, наведений у ст. 165 ПКУ. Однак до доходу, що підлягає оподаткуванню, входить відшкодування будь-яких витрат платника податку, якщо це не передбачено законом за рахунок бюджету або не звільнено від оподаткування (пп. «г» пп. 164.2.17 ПКУ).
Дохід, визначений ст. 163 ПКУ, також підлягає військовому збору. Отже, податковий агент, який нараховує або виплачує дохід фізичній особі, зобов'язаний утримати ПДФО за ставкою 18% та військовий збір за ставкою 1,5%.
На основі цих норм Головне управління ДПС в Івано-Франківській області зазначає: якщо юридична особа або ФОП відшкодовує фізичній особі судовий збір за рішенням суду, то ця сума вважається додатковим благом, включається до оподатковуваного доходу та підлягає оподаткуванню ПДФО і військовим збором.
Коментарі
Дописати коментар