Камеральні перевірки: основні аспекти та особливості в умовах чинного законодавства

📌 Що підлягає камеральній перевірці?

Згідно з Податковим кодексом України (ПКУ), предметом камеральної перевірки можуть бути:
1️⃣ Своєчасність подання податкових декларацій та розрахунків.
2️⃣ Реєстрація податкових і акцизних накладних та коригувань у відповідних реєстрах.
3️⃣ Сплата узгоджених податкових зобов’язань на підставі даних інформаційних баз.
4️⃣ Нарахування та сплата ПДФО, ЄСВ, а також авансових внесків з податку на прибуток.
5️⃣ Подання заяв та звітності фінансовими агентами, структура власності та дані трастів.
6️⃣ Надання відповідей на запити контролюючих органів.

📜 Як відбувається камеральна перевірка?

• Камеральна перевірка проводиться без рішення керівника або направлення на її проведення.
• Перевірці підлягає вся податкова звітність у суцільному порядку.
• Присутність платника податків під час перевірки не є обов’язковою.

⏱ Терміни проведення:

• Для декларацій або уточнюючих розрахунків – до 30 днів після граничного строку їх подання.
• Для інших питань – з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ (1095 днів).

⚠️ Особливості на період воєнного стану:

• На час дії карантину та воєнного стану терміни давності було зупинено.
• З 1 серпня 2023 року, після набрання чинності змін до ПКУ, терміни знову почали діяти.

🔍 Що це означає для платників податків?
Контролюючі органи мають право проводити перевірки на підставі даних своїх баз, враховуючи періоди зупинення строків давності, які діяли під час карантину та воєнного стану.

💡 Рекомендація бухгалтерам:
Перевіряйте актуальність звітності, своєчасно виправляйте помилки, слідкуйте за змінами у законодавстві та забезпечуйте надання необхідної інформації на запити податкових органів.

Новини Клубу Головного Бухгалтера