Реєстр банківських рахунків та сейфів — спроба №2. Що знову пропонує уряд?
Пам’ятаєте ідею створити централізований реєстр банківських рахунків та індивідуальних сейфів фізосіб, адміністрування якого планували віддати ДПС? Тоді законопроєкт відкликали ще до реєстрації у парламенті — надто багато запитань і недопрацювань. Проте від самої ідеї Кабмін не відмовився.
🔄 І ось маємо «оновлену версію»: уряд схвалив два нові законопроєкти, спрямовані на адаптацію законодавства до вимог Європейської платіжної ради задля приєднання України до SEPA (єдина зона євро-платежів):
-
Законопроєкт щодо змін до законодавчих актів — містить положення про створення реєстрів рахунків та сейфів, а також бенефіціарних власників трастів.
-
Законопроєкт про зміни до КпАП та ККУ — вводить відповідальність за протидію викриттю фінансових правопорушень і тиск на працівників.
Що планують внести до Реєстру?
📌 Відомості про:
-
банківські рахунки, електронні гаманці, рахунки у цінних паперах;
-
власників таких рахунків;
-
установи, де відкрито рахунки;
-
укладення/припинення договорів на користування індивідуальними сейфами.
📌 Хто адмініструватиме?
Знову — ДПС. І саме це викликає найбільше дискусій у професійній спільноті та серед депутатів.
Додаткові ініціативи законопроєкту:
✔️ Реєстр бенефіціарів трастів та подібних утворень;
✔️ Зобов’язання НБУ, банків та інших установ повідомляти ДПС про відкриття/закриття рахунків і гаманців;
✔️ Удосконалення фінмоніторингу, зокрема для компаній, які працюють з культурними цінностями чи трастами.
А як щодо банківської таємниці?
👉 Мінфін і нардепи одноголосно стверджують:
Рух коштів, залишки на рахунках і вміст сейфів у реєстр не потраплятимуть.
Жодних обмежень на фінансові операції для фізосіб не буде. Доступ до інформації — лише у спеціалізованих органів і лише в межах закону.
Проте, як зауважив Ярослав Железняк:
«Фактично, цей проєкт прирівнює всіх громадян до ФОПів — у частині відкритості для податкової. І тут уже виникає логічне питання: навіщо податковій адмініструвати цей реєстр?»
📍 Висновок для бухгалтера:
Поки що це лише законопроєкти. Але тренд очевидний — держава прагне глибшої фінансової прозорості. Це варто враховувати під час консультування клієнтів та формування внутрішніх політик фінансового моніторингу.
Коментарі
Дописати коментар