Заборона «1С» та «BAS» у 2026 році: Роз'яснення ДССЗЗІ та виживання бухгалтера
Вітаю! Сьогодні 23 лютого 2026 року, і ми розбираємо одну з найбільш резонансних тем року для IT-інфраструктури українського бізнесу. Роз'яснення Держспецзв’язку (ДССЗЗІ) ставить крапку в багатьох суперечках щодо використання підсанкційного софту.
Якщо раніше перехід з «1С» сприймався як «рекомендація», то тепер, після оприлюднення офіційного Переліку, це стало питанням юридичної та кібербезпеки.
1. «Ми без інтернету» більше не аргумент
Багато бухгалтерів сподівалися, що використання старої «коробкової» версії «1С» на окремому комп'ютері без мережі допоможе уникнути проблем. Держспецзв’язку чітко каже: НІ.
Незалежність від мережі: Вимоги поширюються на системи ОКІ (об’єкти критичної інфраструктури) та системи, де обробляються державні ресурси, незалежно від наявності інтернету.
Чому це важливо: Підсанкційне ПЗ може містити приховані вразливості або логічні «бомби», які спрацюють незалежно від підключення, загрожуючи цілісності даних.
2. Хмари (SaaS) — під забороною так само, як і локальні версії
Модель використання не має значення. Якщо ви користуєтеся «1С» через браузер як хмарним сервісом — ви все одно використовуєте програмний продукт, бенефіціари якого перебувають під санкціями. Це пряме порушення законодавства для суб'єктів, на яких поширюються ці норми.
3. «BAS» під ударом: Питання правовласника
Це найболючіше питання для приватного сектору. ДССЗЗІ наголошує: якщо ПЗ включено до Переліку через зв'язок із ТОВ «1С», то зміна назви чи передача прав «іншій юридичній особі» (що часто практикувалося для обходу обмежень) не допоможе, якщо суть продукту та його коріння залишаються підсанкційними.
Наслідки для систем: Ви не зможете отримати сертифікат відповідності КСЗІ (комплексної системи захисту інформації).
Анулювання: Якщо у вас вже є сертифікат, але ви використовуєте заборонене ПЗ — його буде скасовано.
🕵️♂️ Чек-ліст: Як виявити номінального директора через ПЗ?
У 2026 році вибір програмного забезпечення — це стратегічне рішення. Використання забороненого софту може свідчити про недбалість або фіктивність управління.
Маркери «директора-фунта» у сфері IT-безпеки:
[ ] Ігнорування приписів: Директор отримує попередження про необхідність заміни ПЗ, але не вживає жодних дій (бо не планує розвивати бізнес в Україні довгостроково).
[ ] Скупість на ліцензії: Підприємство з мільйонними оборотами працює на "зламаній" версії забороненого ПЗ, а директор отримує мінімалку (8 647 грн) і не підписує акти на впровадження українських аналогів.
[ ] Формальна перереєстрація: Директор стверджує, що ПЗ "вже не 1С", показуючи сумнівні папери про зміну власника інтелектуальних прав на офшорну компанію.
[ ] Штрафи як норма: Директор готовий платити штрафи за ст. 188-31 КпАП (до 1700 грн), але відмовляється від міграції даних, що вказує на його роль як "громовідводу".
[ ] Відсутність IT-стратегії: Керівник не знає, де саме зберігаються бази даних компанії (на власному сервері чи в хмарі), що для реального менеджера у 2026 році неможливо.
📊 Відповідальність та наслідки (2026)
| Для кого | Наслідки використання забороненого ПЗ |
| Держоргани та ОКІ | Неможливість авторизації КСЗІ, анулювання сертифікатів. |
| Посадові особи | Адмінштраф до 1700 грн (повторно — до 2550 грн). |
| Бухгалтери | Ризик блокування доступу до державних реєстрів та втрати даних. |
| Бізнес-партнери | Репутаційні ризики, можливість потрапляння до "ризикових" контрагентів. |
📝 Порада для професіоналів:
Якщо ви досі працюєте на ПЗ із Переліку, почніть аудит даних вже сьогодні. Процес міграції на українські чи міжнародні аналоги (Master:Бухгалтерія, Bookkeeper, Odoo тощо) займає від 3 до 6 місяців. У 2026 році перевірки ДССЗЗІ стануть частішими, і краще мати план міграції на руках, ніж протокол про правопорушення.
Мій підсумок: Заборона «1С» у 2026 році — це не просто політичне рішення, а вимога цифрової гігієни. Для реального бізнесу це привід оновитися, а для "номіналів" — ще один привід потрапити під приціл контролюючих органів.
Коментарі
Дописати коментар