Документальні позапланові перевірки: що потрібно знати бухгалтеру



Документальну позапланову перевірку проводять також у разі припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (ФОПа) або подання заяви про зняття з обліку платника податків (пп. 78.1.7 ПКУ).

  Повідомлення про проведення перевірки

Перед початком проведення позапланової невиїзної перевірки, яка пов'язана з припиненням підприємницької діяльності ФОПа або незалежної професійної діяльності фізичної особи, податкові органи зобов'язані направити копію наказу та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

 Місце проведення перевірки

Як нагадує Головне управління ДПС у Запорізькій області, документальна невиїзна перевірка проводиться в приміщенні контролюючого органу. Цю перевірку здійснюють посадові особи податкової служби виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке оформлено наказом, та за умови вручення платнику податків (або його представнику) копії цього наказу і письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ (п. 79.2 ПКУ).

 Строки проведення перевірки

Якщо податкові органи повідомили платника податків про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки рекомендованим листом з повідомленням про вручення, така перевірка (крім випадків, визначених статтею 200 ПКУ) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання цього повідомлення та копії наказу.

 Обов'язковість присутності платника податків

Згідно з пунктом 79.3 ПКУ, присутність платника податків під час проведення позапланової невиїзної перевірки не є обов'язковою.

Відтак, важливо дотримуватися всіх процедур і вимог щодо повідомлення та проведення документальних позапланових перевірок, щоб уникнути можливих юридичних непорозумінь і забезпечити правильність та своєчасність податкового обліку.

Новини Клубу Головного Бухгалтера

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Як правильно змінювати найменування юридичної особи та перереєструвати платників ПДВ

Зображення
- Найменування юридичної особи є ключовим елементом, яке включає в себе інформацію про її організаційно-правову форму та назву. Встановлення найменування регулюється ст. 90 Цивільного кодексу України і включається в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ЄДР). - Згідно зі ст. 108 Цивільного кодексу України, перетворення юридичної особи означає зміну її організаційно-правової форми. При цьому, всі майно, права та обов’язки передаються до нової юридичної особи. - Державна реєстрація припинення та створення нової юридичної особи проводиться у разі перетворення. Процес вважається завершеним з моменту державної реєстрації нової юридичної особи. - Перереєстрація платника ПДВ відбувається відповідно до правил, визначених ст. 183 Податкового кодексу України. Це включає в себе подачу заяви форми № 1-ПДВ до контролюючого органу у електронній формі протягом 10 робочих днів з моменту змін, які вимагають перереєстрації. - Важливо відзначити, що
Докладніше

Оптимізація Податкових Зобов'язань: Новість для Платників Податків

Зображення
У світлі останніх змін в податковому законодавстві, платники податків мають можливість скористатися певними пільгами. Згідно з пунктом 170.7.3 розділу IV Податкового кодексу України, сума нецільової благодійної допомоги від резидентів - юридичних або фізичних осіб - не враховується в оподатковуваний дохід, якщо її обсяг за звітний рік не перевищує встановленого граничного розміру доходу. Зараз, у 2024 році, граничний розмір доходу становить 4240,00 грн, що визначено на початку року на підставі пункту 169.4.1 ПКУ. Порівняно з попереднім роком, у 2023 році ця сума складала 3760,00 грн. Важливо відзначити, що положення пункту 170.7.3 ПКУ не стосується профспілкових виплат членам профспілок, які користуються певними пільгами за пунктом 165.1.47 ПКУ. Новини Клубу Головного Бухгалтера
Докладніше

# Верховна Рада підтримала законопроєкт №10017 про зміни до соціального страхування

Зображення
Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт №10017, спрямований на внесення змін до законодавства щодо загальнообов'язкового державного соціального страхування. Ми вже розповідали про цей урядовий законопроєкт, який містить низку важливих нововведень. Основні зміни передбачають уточнення норм абзацу другого частини 1 статті 22 Закону №1105. Йдеться про право застрахованих осіб отримувати допомогу з тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів як за основним місцем роботи, так і за місцем роботи за сумісництвом. Завдяки зміні слова «або» на «та» роботодавці зможуть оплачувати лікарняні як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом. Законопроєкт також встановлює, що у разі, якщо страхувальник не виконав своїх обов'язків щодо нарахування та здійснення страхових виплат через неможливість встановлення його місцезнаходження або через обставини непереборної сили (включаючи воєнний чи надзвичайний стан), страхові виплати призначатимуться за заявою застрахованої особи. Зая
Докладніше