Податкова застава: особливості та правила застосування
Згідно з п. 89.1 Податкового кодексу України (ПКУ), право податкової застави виникає у таких випадках:
- Якщо платник податків не сплачує суму грошового зобов'язання, самостійно визначену у податковій декларації, у встановлені строки - з дня, що настає після останнього дня цього строку (пп. 89.1.1 ПКУ).
- Якщо не сплачено суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу (пп. 89.1.2 ПКУ).
- У випадку, визначеному в п. 100.11 ПКУ, - з дня укладання договору про розстрочення або відстрочення грошових зобов'язань.
Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюють актом опису відповідно до п. 89.3 ПКУ. До акта включають ліквідне майно, яке може бути використане для погашення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника, заступника або уповноваженої особи контролюючого органу. Це рішення пред'являється платнику податків, який має податковий борг. Акт опису майна складає податковий керуючий.
У Головному управлінні ДПС у Тернопільській області нагадали, що відмова платника податків від підписання акта опису майна не звільняє його від поширення права податкової застави на це майно. В такому випадку опис майна здійснюється у присутності не менш як двох понятих.
Коментарі
Дописати коментар