Відпустки під час війни: Коли роботодавець може відмовити, а коли – ні?
Привіт, колеги-бухгалтери! Питання відпусток завжди актуальне, а в умовах воєнного стану воно набуває особливих нюансів. Працівники планують свій відпочинок, а роботодавці мають забезпечити безперебійну роботу підприємства. Держпраці надає важливі роз'яснення щодо того, коли роботодавець має право відмовити у наданні відпустки, а коли така відмова є неприпустимою.
Головне правило: Згода сторін vs. Право на відпустку
Держпраці чітко заявляє: роботодавець може відмовити у наданні відпустки лише у випадках, коли її надання відбувається за угодою сторін. Тобто, якщо відпустка не є обов'язковою, а залежить від домовленості між працівником і роботодавцем, то відмова можлива (адже "угода не відбулася").
Особливі умови воєнного стану: Критична інфраструктура
Стаття 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» передбачає єдиний виняток, коли роботодавець може відмовити у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до трьох років). Цей виняток стосується працівників, які залучені до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури.
Важливо: Якщо ваш працівник не працює на об'єкті критичної інфраструктури, це обмеження на нього не поширюється!
Відпустки, у яких точно можуть відмовити (залежать від угоди):
Це ті відпустки, де потрібна взаємна згода:
Відпустка без збереження заробітної плати за згодою сторін: Під час воєнного стану роботодавець може надавати її без обмеження 15-денного терміну. Однак, якщо роботодавець не згоден, він має право відмовити, оскільки це саме "відпустка за угодою".
Відпустки, у яких НЕ можна відмовити (обов'язкові):
Для всіх інших працівників (не залучених до робіт на об'єктах критичної інфраструктури) роботодавець не може відмовити у наданні відпусток, які надаються в обов'язковому порядку. До них належать:
Щорічні відпустки у встановлені графіком строки: Пам'ятайте, черговість надання відпусток визначається графіком, який затверджується роботодавцем за погодженням з профспілкою (або представником). Якщо працівник йде у відпустку за графіком, ви не можете йому відмовити.
Інші обов'язкові відпустки: Сюди входять навчальні, творчі відпустки, відпустки для участі у змаганнях, відпустки працівникам, які мають дітей, тощо.
Що робити, якщо працівник хоче відпустку "не за графіком"?
Стаття 79 Кодексу законів про працю України (КЗпП) та стаття 80 КЗпП регулюють це питання:
Конкретний період щорічної відпустки у межах графіка узгоджується між працівником та роботодавцем.
Роботодавець зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до терміну, встановленого графіком.
Поділ щорічної відпустки на частини допускається на прохання працівника, але основна безперервна частина має становити не менше 14 календарних днів.
Якщо працівник просить перенести щорічну відпустку, новий термін встановлюється за згодою між працівником і роботодавцем.
Висновок Держпраці: Роботодавець може відмовити працівнику у наданні щорічної відпустки поза строками, визначеними графіком відпусток. Адже тоді це теж стає предметом "угоди" або "узгодження".
Короткий чек-лист для бухгалтера:
Перевіряйте графік відпусток: Це ваш головний документ для планування щорічних відпусток.
Визначайте категорію працівника: Чи працює він на об'єкті критичної інфраструктури?
Розрізняйте види відпусток: Відрізняйте обов'язкові відпустки від тих, що надаються за згодою.
Документуйте відмови: Якщо відмовляєте у відпустці за згодою, зафіксуйте це письмово.
Знання цих правил допоможе вам уникнути конфліктів та забезпечити дотримання трудового законодавства у вашій організації.
Коментарі
Дописати коментар