Кадри & Вихідна допомога
Вихідна допомога при звільненні: правила розрахунку за Порядком № 100, оподаткування та зв'язок з ЄСВ 💼
Виплата вихідної допомоги регулюється ст. 44 Кодексу законів про працю України (КЗпП). Вона є обов'язковою гарантією в разі припинення трудового договору з підстав, не пов'язаних із винними діями працівника.
- Підстави та розміри виплати:
- При звільненні у разі скорочення штату, реорганізації або невідповідності займаній посаді (п. 1, 2 ст. 40 КЗпП) — **не менше середнього місячного заробітку**;
- При порушенні роботодавцем законодавства про працю чи колективного договору (ст. 38, 39 КЗпП) — у розмірі, передбаченому колективним договором, але **не менше 3-місячного середнього заробітку**.
- Розрахунок за Порядком № 100: Середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за **останні 2 календарні місяці** роботи, що передують місяцю звільнення. Середньоденна зарплата множиться на середньомісячне число робочих днів за розрахунковий період.
- Оподаткування та ЄСВ:
- ПДФО та військовий збір: Сума вихідної допомоги включається до загального місячного оподатковуваного доходу працівника та оподатковується за базовими ставками (18% ПДФО + ВЗ);
- ЄСВ: Відповідно до п. 4 розд. I Переліку № 1170, вихідна допомога при припиненні трудового договору **не належить до фонду оплати праці**, тому ЄСВ на неї **не нараховується**.
Бухгалтерський облік та 4ДФ: Вихідна допомога списується на витрати діяльності залежно від посади працівника (Дт 23, 91, 92, 93 — Кт 663). У розрахунку 4ДФ сума виплати відображається за ознакою доходу «127» (інші доходи).
Коментарі
Дописати коментар