Правові основи оподаткування ПДВ при постачанні послуг нерезидентами: що потрібно знати
Податковий кодекс України (розділ V та підрозділ 2 розділу XX) встановлює правила оподаткування ПДВ для різних операцій. Одним із ключових моментів є те, що операції з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, підлягають оподаткуванню (пп. «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ).
Згідно з нормами ст. 186 Кодексу, місцем постачання послуг вважається місце реєстрації постачальника, за винятком випадків, визначених у пунктах 186.2, 186.3 і 186.31. Це означає, що оподаткування ПДВ безпосередньо залежить від того, де відбувається постачання послуг.
Якщо послуги постачаються нерезидентом і місце їх постачання знаходиться на митній території України, відповідальність за нарахування та сплату ПДВ несе отримувач таких послуг. Це передбачено ст. 180 і 208 ПКУ. У разі постачання послуг нерезидентом, який не зареєстрований платником ПДВ в Україні, отримувач повинен нараховувати податок на базу, визначену відповідно до п. 190.2 ст. 190 ПКУ. Якщо послуга підлягає оподаткуванню за основною ставкою ПДВ або за ставкою 7% (згідно з пп. «в» п. 193.1 ст. 193 ПКУ), отримувач має скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) відповідно до вимог п. 208.2 ст. 208 ПКУ.
Особливості складання податкової накладної визначені Порядком № 1307. Наприклад, для нерезидентів використовується умовний ІПН «500000000000», а в розділі постачальника вказуються дані нерезидента та країна його реєстрації. Така накладна обов’язково має бути зареєстрована в ЄРПН.
Що стосується бюджетного відшкодування ПДВ, платник не може задекларувати до відшкодування суми ПДВ, нараховані за операціями з нерезидентами, оскільки ці суми не сплачуються ні нерезиденту, ні до бюджету України (п. 200.4 ст. 200 ПКУ).
Дотримання цих правил є обов’язковим для правильного нарахування та сплати ПДВ при отриманні послуг від нерезидентів.
Коментарі
Дописати коментар